обдирати

обдирати
-а́ю, -а́єш, недок., обде́рти і обідра́ти, обдеру́, обдере́ш; мин. ч. обде́р, обде́рла, обде́рло і обідра́в, обідра́ла, обідра́ло; док., перех., з когочого і без додатка.
1) Знімати, зривати кругом, з усіх боків чого-небудь оболонку, верхній шар, покриття і т. ін. || Знімати, здирати шкіру (з тварини). || Зривати з кого-небудь, рвати на комусь одяг.
2) перен. Забирати, віднімати що-небудь силою або хитрощами; оббирати, грабувати.
3) Пошкоджувати верхній шар чого-небудь подряпинами; обдряпувати, дряпати. || Пошкоджувати шкіру подряпинами, саднами.
4) Обчищати зерно від лузги.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем написать реферат

Смотреть что такое "обдирати" в других словарях:

  • обдирати — I = обдерти, обідрати (знімати із забитої тварини шкуру), здирати, здерти, облуплювати, облупити, білувати, оббіловувати, оббілувати, лупити, злуплювати, злупити II ▶ див. дряпати I, здирати 1), лущити 1) …   Словник синонімів української мови

  • обдирати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • передирати — а/ю, а/єш, недок., передра/ти, деру/, дере/ш; мин. ч. передра/в, дра/ла, дра/ло і переде/рти, деру/, дере/ш; мин. ч. переде/р, ла, ло; док., перех. 1) розм. Розривати що небудь на дві або кілька частин; переривати. || безос. || Роздираючи,… …   Український тлумачний словник

  • здирати — 1) = зідрати, здерти (відділяти, знімати верхній шар чого н.), обдирати, обдерти, обідрати, здряпувати, здряпати 2) = зідрати, здерти (брати за що н. дуже високу плату), дерти, лупити, лущити 3) див. обдирати I …   Словник синонімів української мови

  • Лащевский Василий (в монашестве – Варлаам) — [1702 – 30 X (10 XI) 1774, Москва; похоронен в Донском м ре]. Родился на Украине; по национальности поляк (см.: Акты… Т. 2. С. 443). В 1726 поступил в Киевскую дух. академию, которую окончил в 1738; в 1734–1738 был послан для продолжения… …   Словарь русского языка XVIII века

  • білувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) рідко. Білити крейдою, вапном і т. ін. 2) спец. Обдирати шкуру із забитих тварин …   Український тлумачний словник

  • злуплювати — юю, юєш, недок., злупи/ти, злуплю/, злу/пиш; мн. злу/плять; док., перех. 1) Здирати, обдирати (кору, шкіру, шкаралупу і т. ін.). 2) тільки док., перен., розм. Узяти дуже дорогу ціну, плату …   Український тлумачний словник

  • зчищати — а/ю, а/єш, недок., зчи/стити, зчи/щу, зчи/стиш, док., перех. Знімати, видаляти з якої небудь поверхні бруд або щось непотрібне, зайве. || Зрізати чи обдирати шкірку з овочів, плодів …   Український тлумачний словник

  • липка — и, ж. 1) Зменш. до липа 1). Обдирати як липку. 2) діал. Таволга …   Український тлумачний словник

  • обголювати — юю, юєш і обголя/ти, я/ю, я/єш, недок., обголи/ти, голю/, го/лиш, док., перех. 1) Те саме, що голити. 2) Те саме, що оголювати 1), 2), 4). 3) перен., розм. Те саме, що обдирати 2) …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»